Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна

Про територію

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна — науково-дослідна установа в системі Національної академії аграрних наук України, державний заповідник, заснований 1898 року Фрідріхом Фальц-Фейном.

Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Фрідріх Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський у 1841 році на честь власного маєтку Асканії в Німеччині. Звідти — «Асканія-Нова».

У 1920-х роках заповідник мав іншу назву — «Чаплі». Цей топонім походить від давнього українського терміна «чапеля», або «чапля», що означає «під» (западина). До нашого часу цей термін застосовується лише до найбільшого зі збережених степових подів, що також розміщений у заповіднику — Великий Чапельський під.

Асканія-Нова є унікальним не лише для України, а й для всього світу. Це найбільший степовий заповідник Європи, якого щороку відвідувало близько 140 тисяч туристів.

Географія

Заповідник міститься на Причорноморській низовині, яка являє собою пласку, дещо нахилену на південь рівнину, що прилягає до Чорного й Азовського морів. Розташована між дельтою Дунаю на заході й річкою Кальміус на сході. Висоти від −5 (поблизу Куяльницького лиману) до 179 м, у середньому 90…150 м.

За тектонічною будовою низовина є частиною Причорноморської западини, заповненої майже горизонтальними потужними шарами осадових порід, переважно морських відкладів палеогену та неогену (глини, піски, піщано-глинисті і піщано-вапнякові породи, вапняки), на яких лежать континентальні відклади антропогенового віку — червоно-бурі глини, ліси, лісоподібні суглинки. Третинні породи відслонюються лише в долинах річок і подекуди — на березі моря.

Великий Чапельський під — це територія з нижчим рівнем ґрунту десь на 9 метрів порівняно з іншими ділянками, звідси назва — під, низовина. Саме тут скупчуються талі води, що важливо для заповідника. Великий Чапельський під є водно-болотним угіддям заповідника міжнародного значення. Тут табуни диких копитних тварин, загалом до 1000 голів, більшу частину року перебувають на вільному випасі.

Серед рідкісних рослин роду гігрофітів — зіркоплідник частуховий (Damasonium alisma). До Червоної книги України занесені наступні представники асканійської флори: карагана скіфська, ковила українська, ковила Лессінга, ковила волосиста, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський. Ніде, крім Асканії, не зустрічається рябчик шаховий або великий.

Історія заповідника

Територія була заселена ще в давні часи. Тут знайдено мідні прикраси доби пізньої бронзи, виявлено поховання кочівника з конем, кілька кам'яних баб XI —XIII століття. Неподалік сучасного селища пролягав один із чумацьких шляхів. Саме в цьому місці чумацький шлях перетинався з поштовою дорогою, що йшла з Мелітополя на Олешки. На перехресті цих шляхів і виникло поселення Чаплі, яке вперше згадується в документальних матеріалах 1822 року.

Після закріплення Російської імперії на узбережжях Чорного та Азовського морів наприкінці XVIII століття почалося більш жваве заселення цих місць. Необжиті землі, царський уряд роздавав за невисокими цінами. 1828 року німецький герцог Ангальт-Кетенський придбав тут 42,3 тис. десятин. Через 13 років у степу поблизу Чапель виник хутір, названий герцогом на честь власного маєтку Асканія у Німеччині Асканією-Новою. На своїх землях герцог почав розводити мериносових овець, але господарство з часом занепало і 1856 року він продав маєток іншому колоністові — Фейну. Згодом Фейн поріднився зі ще одним німецьким поміщиком — Фальцем. Скуповуючи навколишні землі, Фальц-Фейни швидко стали «королями вівчарства» на півдні України. В маєтку налічувалося близько 200 постійних робітників, всього тут мешкало 312 осіб, 1831 року була відкрита школа. Посезонно на літніх польових роботах працювали сотні найманих робітників. Засновник Асканійського заповідного комплексу нащадок королів вівчарства Фрідріх Фальц-Фейн був широко освіченим біологом і добрим організатором.

1874 року в Асканії Фрідріхом Фальц-Фейном був заснований зоопарк. Саме йому дісталась «Асканія-Нова» у спадок, з-поміж численних маєтків родини на території нинішніх Херсонщини і Запоріжжя. Метою створення зоопарку була передова ідея Ф. Е. Фальц-Фейна навчитись відтворювати у напіввільних умовах рідкісні види тварин, щоб згодом могти поновити їх у природі в разі вимирання останніх. Також, одним з перших в регіоні він розпочав кільцювання птахів під час міграції. У 1887 році було створено ботанічний сад.

У 1898 році. Ф. Е. Фальц-Фейн оголошує про відкриття заповідника — недоторканої ділянки цілинного степу. Зберегти її з метою подальшого вивчення та спостереження за природними процесами землевласника надихнув відомий ботанік Йосип Пачоський.

Ще в роки Української народної республіки 1 квітня 1919 року була оголошена народним заповідним парком, а згодом, вже у СРСР 8 лютого 1921 — Державним степовим заповідником УРСР. На Асканію-Нову було покладено завдання зберігати і вивчати

Заповідник «Асканія-Нова» під час російсько-української війни

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» був окупований в перші ж години повномасштабного вторгнення: 24 лютого 2022 року о дев'ятій годині ранку на кордоні Асканії-Нової і Чаплинки вже з'явилася російська техніка. За повідомленнями українських джерел, на території заповідника фіксувалося розміщення російської військової техніки та використання окремих ділянок у військових цілях. На початку вересня 2023 стало відомо, що окупанти розмістили на території “Асканія-Нова” 11 опорних точок армії, а саме засоби протиповітряної оборони й бронетанкові війська. На момент окупації на території біосферного заповідника «Асканія-Нова» було обліковано 500 видів вищих рослин та понад 3000 видів тварин. Першою зафіксованою втратою серед тварин заповідника під час окупації став самець антилопи нільгау, який у серпні 2022 року загинув, розбившись об огорожу загону внаслідок паніки від прольоту авіації ВПС РФ. У лютому 2023 року в біосферному заповіднику загинули 23 молоді страуси. Окупаційна адміністрація пояснила їхню загибель спалахом пташиного грипу та запровадила карантин в Асканії-Нова і 10-кілометровій зоні навколо селища, однак через відсутність доступу українських ветеринарних служб незалежно підтвердити причину загибелі птахів було неможливо.

У квітні 2023 року в соціальних мережах були оприлюднені фотографії, на яких російські військовослужбовці позували з убитими козулями, добутими на території біосферного заповідника «Асканія-Нова».

Станом на серпень 2024 року, за повідомленнями українських джерел, унаслідок порушення умов утримання та ускладнень, пов’язаних з окупацією, біосферний заповідник «Асканія-Нова» зазнав втрат серед інших тварин, зокрема загинуло приблизно 150 сайгаків, 28 безкілевих птахів, 4 кафрських буйволи, 1 такін та 1 як. Частина тварин загинула від переохолодження. У березні 2025 року було окремо зафіксовано загибель 33 особин тварин, серед яких 27 страусів ему, один страус нанду, олень Давида та буйвол кафрський. За фактами загибелі тварин правоохоронними органами відкрито кримінальні провадження.

Перебування заповідника під тимчасовою окупацією призвело до порушення його нормального функціонування. Понад рік, до березня 2023 року, попри російську окупацію, управління заповідником та виплата заробітної плати працівникам здійснювалися з боку України. В установі залишилося 140 із 268 штатних працівників, переважно обслуги, яка забезпечувала утримання тварин зоопарку та догляд за дендропарком. За словами директора Біосферного заповідника «Асканія-Н

Вшанування

На державному рівні

16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні у 2021 році «100 років із дня заснування державного степового заповідника "Асканія-Нова" (нині - Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України) (08.02.1921)»

У 1998 році виходять монети присвячені 100-річчю біосферного заповідника «Асканія-Нова».

2008 року, «Асканія-Нова» стала переможцем акції «Сім природних чудес України».

У 2009 році цей біосферний заповідник представляв Україну у Всесвітньому конкурсі «New 7 Wonders of Nature» (New 7 Wonders of Nature).

Структура території

Площа біосферного заповідника становить 33 307,6 га, з них 11 054 га — «заповідна зона».

Територія заповідника розділена на три великі частини, нерізко відокремлені одна від одної :

«Північну»

Великий Чапельський під

«Південну»

Під нього відведена територія у 167 гектарів. Перші ділянки саду розплановані ще у 1887 р. На кінець 20 століття колекція рослин досягла більше 1000 видів чагарників та дерев. Краєвиди саду підсилені ставком і павільйоном Грот, де колись знімали давню кінострічку «Діти капітана Гранта».

Заповідник утримує близько 800 різновидів диких копитних та гібридних форм свиней, оленів, коней Пржевальського, бізонів, антилоп, баранів, биків, верблюдів, лам, віслюків куланів, шотландських поні.

Частиною зоопарку є орнітопарк, розміщений поблизу ставків з протоками та острівцями. В орнітопарку нараховують понад 60 різновидів птахів: лебеді, фазани, качки, лелеки, гуси єгипетські та індійські, страуси африканські. Крім того, у заповіднику водяться такі рідкісні для України птахи, як південноамериканський нанду та австралійський ему.

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Внаслідок цього, великий БЗ зрештою поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території біосферного заповідника «Асканія-Нова» входять такі утворення ПЗФ України:

Дендрологічний парк загальнодержавного значення «Асканія-Нова»

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Асканійський»

Біорізноманіття

Флора вищих рослин заповідного степу, за даними різних досліджень, складала 451—478 видів. За результатами аналізу попередніх флористичних зведень, поточних реінвентаризаційних обстежень 2003—2010 рр. та критичної ревізії гербарних колекцій конспект судинної флори природного ядра заповідника наразі становить 509 видів

У заповіднику виявлено 6 видів судинних рослин з Червоного списку МСОП, 9 видів з Європейської Червоної книги, 20 з Червоної книги України, 2 з Додатку І Бернської конвенції (разом — 26 видів):

Астрагал Геннінга (Astragalus henningii (Steven) Klokov) (МСОП, ЄЧС, ЧКУ)

Астрагал зігнутий (Astragalus reduncus Pall.) (МСОП, ЄЧС, ЧКУ)

Волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleopow) (МСОП, ЧКУ)

Пісочник жорсткий (Eremogone rigida (M. Bieb.) Fenzl) (МСОП)

Жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenica (DC.) Andrz. ex Czern) (ЄЧС)

Залізняк гібридний (Phlomis hybrida Zelen.) (ЄЧС)

Залізняк скіфський (Phlomis scythica Klokov et Des.-Shost.) (ЄЧС, ЧКУ)

Зіркоплідник частуховий (Damasonium alisma Mill.) (ЧКУ)

Плодоріжка рідкоквіткова (Orchis laxiflora Lam.) (ЧКУ)

Карагана скіфська (Caragana scythica (Kom.) Pojark.) (ЄЧС, ЧКУ)

Ковила волосиста (Stipa capillata L.) (ЧКУ)

Ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.) (ЧКУ)

Ковила азовська (Stipa maeotica Klokov et Ossycznjuk) (ЧКУ)

Ковила українська (Stipa ucrainica P.Smirn.) (ЧКУ)

Ламкоколосник ситниковий (Psathyrostachys juncea (Fisch.) Nevski) (ЧКУ)

Льонок Біберштайна (Linaria biebersteinii Besser) (МСОП)

Плакун чебрецелистий (Lythrum thymifolia L.) (ЧКУ)

Руслиця угорська (Elatine hungarica Moesz) (ЧКУ)

Рябчик малий (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. f.) (ЧКУ)

Ситник круглоплодий (Juncus sphaerocarpus Nees) (ЧКУ)

Тюльпан скіфський (Tulipa scythica Klokov et Zoz) (ЧКУ)

Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii Regel) (ЧКУ)

Ферула східна (Ferula orienthalis L.) (БЕРН)

Часник Реґеля (Allium regelianum A.Becker ex Iljin) (МСОП, ЄЧС, БЕРН, ЧКУ)

Часник скіфський (Allium scythicum Zoz) (ЄЧС, ЧКУ)

Щавель український (Rumex ucranicus Fisch. ex Spreng.) (ЄЧС)

До ІІ видання Зеленої книги України (2009) занесені 5 формацій рослинності асканійського степу: мигдалю степового (Amygdaleta nanae), карагани скіфської (Caraganeta scythicae), ковили Лессінга (Stipeta lessingianae), ковили української (Stipeta ucrainicae) та ковили волосистої (Stipeta capillatae).

У заповіднику зареєстровано близько 1160 видів членистоногих. Герпетофауна представлена 2 видами

Текст за матеріалами статті «Асканія-Нова (заповідник)» у Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Як дістатися

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна розташований у Херсонській області (Херсонська область, Україна). Задайте точку призначення в навігаторі за координатами 46.45194, 33.88083.

Прокласти маршрут OpenStreetMap

Найближчі міста

• Скадовськ≈ 83 км
• Херсон≈ 99 км
• Мелітополь≈ 122 км
• Нікополь≈ 130 км
• Миколаїв≈ 155 км
• Кривий Ріг≈ 166 км

Відстань по прямій; дорогою буде більше.

Рейтинг і відгуки

Часті питання