Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна
4,6 ★★★★⯪ 27 885 оцінок Google

Додаткові фото — Wikimedia Commons; автори й ліцензії вказані на сторінках файлів. Фото користувачів Google Maps; автор вказаний у підписі при збільшенні.
Про територію
Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка — один із найстаріших ботанічних закладів України, заснований в 1839 році. Це науково-дослідна, навчальна, освітня, природоохоронна установа, яка має за мету збереження, вивчення та збагачення рослинних ресурсів регіону видами місцевої та світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Сад розташований в історичному центрі Києва, за Головним корпусом КНУ, між бульваром Тараса Шевченка й вулицями Гетьмана Павла Скоропадського, Назарівською і Симона Петлюри. Площа саду складає 24,76 га, де розміщено 17 теплиць і 12 оранжерей. Відвідувачі можуть потрапити до саду увійшовши крізь колонади обабіч вестибюлю станції Університет з бульвару Тараса Шевченка на партер ботанічного саду; через північні та південні колонади входу до провулка, який відділяє сад та університет; з перетину Назарівської та вулиці Льва Толстого на алею, що простягається від низини саду до його вершини повз паркан, який розділяє територію саду на дві частини. Східна частина є відкритою для відвідувачів, а західну можна відвідати лише в складі екскурсійної групи у супроводі працівників саду, оскільки вона є науковою зоною і на її території окрім адміністративних будівель та господарських споруд розташовуються оранжереї та розсадники з унікальними рослинами, яким потрібен постійний догляд з боку наукових сп
Колекція
У колекціях ботанічного саду налічується близько 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин. В оранжерейному комплексі зібрано велику кількість тропічних і субтропічних рослин — понад 4 тисячі видів. У 2015 році вона отримала статус національного надбання. Для найстарших й найвищих в колишньому Радянському Союзі екземплярів пальм 1977 року збудовано найвищий у світі 30-метровий кліматрон. Колекція кактусів та інших сукулентів налічує близько 2 тисяч видів і є найбільшою в колишньому Радянському Союзі. Експозиція орхідей налічує понад 80 видів. У шести оранжереях зібрано унікальні колекції чужоземних рослин: ріжкове дерево, лаврові дерева, фейхоа, мушмула, бамбук, фінік канарський, японський субтропічний банан, юбея чилійська, хамеропс, пальма Вашингтонія, стрелітція королівська, благородна орхідея, брунфельзія, каучуконосний фікус, хлібне дерево, кавове дерево, маракуя, папая, інжир, перець чорний, що в'ється як ліана, та гуави, які цвітуть лише один раз. В тропічній оранжереї мешкає вирощений із насіння баобаб, у суккулентній, — ще один, подарований саду. Усього ж у колекції понад 60 видів пальм: фінікова пальма, сагова пальма, середземноморська акація карат та інші. Кільком видам рідкісних пальм понад сто років. Субтропічної флори з усієї Землі у ботанічному саду понад 250 видів. Багато хто з них є найстарішими не лише в Україні, а й у Європі.
У відкритому ґрунті росте багато реліктових і ендемічних видів рослин з різних районів світу. На території дендрарію Ботанічного саду налічується 30 екземплярів старих дерев дуба звичайного віком від 60 до 100 років і більше. Упродовж останніх 50 років у саду зібрали колекцію рододендронів, яка налічує понад 170 видів, різновидів, гібридів та культиварів та включає вічнозелені рододендрони, напіввічнозелені та листопадні. У саду висаджені крокуси та тюльпани, яблуні та груші, ялівці, сербська сосна, церцис, калина боднантенська і калина запашна, айва японська, прінсепія китайська і дереза китайська, керія японська, таволга Тунберга, жимолость, рододендрон сіхотинський, садові троянди, сакури, форзиція та магнолії — їх кількість сягає 300 дерев, а найстаріша була посаджена в саду ще в 1934 році та квітне донині.
Найстарішим деревом в колекції саду являється пальма Лівістона, яка була перевезена з Кременецького ботанічного саду, де провела 20-30 років, у столицю до відкриття ботанічного саду. Її висота складає близько 30 метрів, а гілки торкаються стелі теплиці. Її вік складає понад 200 років. Пальма є окрасою к
Відділи
При ботанічному саду існує 8 наукових відділів, що проводять дослідження в галузі інтродукції й акліматизації рослин, займаються питаннями охорони, збагачення та раціонального використовування рослинних ресурсів тощо, є групи ландшафтної архітектури, захисту рослин від хвороб і шкідників, насіннєва лабораторія. В Ботанічному саду в різні часи працювали такі відомі вчені, як Ернст-Рудольф Траутфеттер, Йоганн Гайнріх Гохгут, Панас Рогович, Іван Шмальгаузен, Олександр Фомін, Сергій Навашин, Микола Холодний, Дмитро Зеров, Віра Протопопова та інші.
До структури Ботанічного саду входить ботанічний музей, створений у 1934 році. На сьогодні в його фондах налічується понад 20 000 гербарних зразків, а в експозиціях представлено більш як 2 000 натурних експонатів вищих і нижчих рослин. У музеї також експонуються наукові праці, рослинні препарати, гербарні зразки та інші предмети, якими користувався академік С. Г. Навашин.
Одночасно із заснуванням Ботанічного саду була започаткована наукова бібліотека, у фондах якої тепер налічується понад 40 000 книг та журналів з питань ботаніки та інших напрямків біології (завідувач бібліотеки — Г. М. Северин).
Історія
Архітектор Вікентій Беретті, за проєктом якого зводився університет, запропонував розташувати сад на пустирі, що прилягав до споруджуваного корпусу. Основою колекції саду мали стати рослини, які у 1833 р. було вирішено перевезти до Києва з Кременецького (Волинського) ліцею (тепер Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка) після його розформування, також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними та європейськими ботанічними садами. Через відсутність коштів створення ботанічного саду затрималось. За реєстром 1834 р. з Кременця було прийнято 513 рослин 34 видів, які довелося розмістити в Царському саду (нині це місце є частиною Центрального парку культури й відпочинку). У 1839 р. Київський навчальний округ дав дозвіл на закладення тимчасового ботанічного саду під керівництвом завідувача кафедри ботаніки університету професора Р. Траутфеттеру, який з 1838 р. перебував на посаді директора саду. Садовником працював Й. Х. Гохгут.
Датою заснування Київського ботанічного саду вважається 22 травня 1839 р. коли Р. Е. Траутфеттер зробив перші посадки. На кінець 1841 р. сад одержав статус постійного. За планом архітектора Лауфера споруджено оранжерейний комплекс, а також тераси, які збереглися до наших днів. До 1850 р. остаточне впорядкування саду було завершено. У 1852 р., коли на посаду директора заступив професор університету О. С. Рогович, у саду налічувалось 25 416 дерев і 419 видів кущів, та понад чотири тисячі видів інших рослин. Протягом двадцяти років з 1894 до 1914 року директором Ботанічного саду був Сергій Гаврилович Навашин. З його ім'ям пов'язані світові відкриття в галузі цитоембріології і, у першу чергу, — подвійне запліднення у покритонасінних рослин, що принесли всесвітню славу Київському університету та його Ботанічному саду. З 1914 р. по 1935 р. директором Ботанічного саду був О. Фомін. У 1935 р., після смерті О. В. Фоміна, Ботанічний сад було названо його ім'ям.
Восени 1935 року до Києва із Закавказзя було завезено 7 тисяч лимонних дерев, які розмістили у Ботанічному саду імені Фоміна та в оранжереях плодоінституту. Було вирішено таким чином створити матковий фонд для квартирного розведення цитрусових культур у Києві. Нові теплиці ботанічного саду, в яких лимони росли в діжках з особливо підготовленим ґрунтом, отримували гарячу воду із першої київської ТЕЦ. Тут збиралися вирощувати не лише лимони й апельсини, а й різноманітні екзотичні види — від тропічних водоростей до гігантського лат
Стан
Територія ботанічного саду довгий час не ремонтувалася, ландшафтна архітектура паркової частини не реставрувалася та частково була розфарбована вандалами, асфальтне покриття не латалося та перебувало у занедбаному стані, освітлення подекуди було відсутнє або не працювало, система водовідведення була засміченою та неналежно функціонувала. Оранжерейний комплекс наукової частини давно потребує капітального ремонту. Деякі приміщення частково перекрили полікарбонатом десять років тому, але цього замало, враховуючи, що зводили оранжереї в 1970-х — 1980-х роках і відтоді не ремонтували. Через щілини в корпусі субтропічної оранжереї приміщення втрачає дорогоцінне для рослин тепло. Воно фактично неефективно використовується. За словами директорки ботанічного саду, Марини Гайдаржи, ремонт оранжерей — це великі гроші, а в саду і без того брак фінансування. Наразі ботанічний сад перебуває у власності Київського національного університету. Кілька років поспіль міськрада звертається до Верховної Ради та Кабміну з проханням передати сад громаді столиці. Наприкінці 2020 року проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров переконував що університет у найближчі роки приведе сад до ладу.
На початку липня 2007 року ботанічний сад закрили через утворення тріщини на великому альпінарії. Там зняли 80% кам'яних брил, які могли обсипатися на відвідувачів саду, залишалося заліпити тріщини глиною та зробити підпірки. Але постала інша проблема: через тиждень-другий сад міг залишитися зовсім без огорожі, принаймні з боку вулиці Льва Толстого, де відвідувачі, які не бачать ніякої небезпеки і скорочують шлях через старий паркан. За словами працівників саду, паркан сипався як картковий будиночок. Заступник директора ботанічного саду з наукової роботи Роман Палагеча зазначив що з боку вулиці Льва Толстого паркан він вже не підлягав ремонту — там падали цілі секції, паркан потрібно міняти. Очікувалося що гроші на нову огорожу можуть взяти із виділених Кабміном двох мільйонів на ремонт саду після аварії.
У 2016 році в сервісі електронних петицій Київської міської ради було зареєстровано клопотання з проханням про сприяння покращенню стану публічної території ботанічного саду, та петиція не набрала достатньої кількості голосів для розгляду. У січні 2017 року директор ботанічного саду Олександр Сенчило підтвердив, що у ботанічного саду проблеми є і з омелою, та немає коштів навіть на ремонт доріжок.
27 червня 2006 року заступник київського міського голови з житлово-комун
Текст за матеріалами статті «Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна» у Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.
Як дістатися
Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна розташований у Київській області. Задайте точку призначення в навігаторі за координатами 50.44306, 30.50389.
Прокласти маршрут OpenStreetMap
Найближчі міста
- Київ≈ 1 км
- Біла Церква≈ 77 км
- Ніжин≈ 119 км
- Чернігів≈ 129 км
- Житомир≈ 133 км
- Прилуки≈ 134 км
Відстань по прямій; дорогою буде більше.
Рейтинг і відгуки
Часті питання
Де розташований Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна?
Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна — ботанічний сад у Київській області. Координати: 50.4431, 30.5039.
Який статус має Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна?
Ботанічний сад. Ботанічні сади мають власні години роботи й, часто, платний вхід; оранжереї можуть працювати за окремим розкладом.
Чи потрібен квиток або дозвіл для відвідування?
Ботанічні сади мають власні години роботи й, часто, платний вхід; оранжереї можуть працювати за окремим розкладом. Точні умови, вартість і години роботи уточнюйте в адміністрації території перед поїздкою; у воєнний час можливі обмеження.
Яка оцінка Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна на Google Maps?
Середня оцінка — 4,6 з 5 на основі 27 885 оцінок (дані Google Maps, жовтень 2026).
Поблизу

Парк Шевченка
Київська область

Володимирська гірка
м. Київ

Міський сад
м. Київ

Маріїнський парк
м. Київ

Аскольдова Могила
м. Київ · 2 000 га

Дніпровські острови
Київська область













