Черемський природний заповідник

Про територію

Черéмський приро́дний запові́дник — природний заповідник в Україні. Розташований у північній частині Маневицького району Волинської області.

Загальна площа 2975,7 га. Створено з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся.

Історія

Черемський природний заповідник був створений Указом Президента України від 19 грудня 2001 року № 1234 на базі Черемського заказника загальнодержавного значення, площею 903 га та його охоронної зони, а також трьох заказників місцевого значення: орнітологічного заказника «Урочище Сузанка», загальнозоологічного заказника «Карасинський» та ботанічного заказника «Карасинський ялинний-1». Це перший заповідник, створений у Волинській області.

Розташування

Заповідник розташований у північній частині Маневицького району Волинської області, на межі з Рівненською областю, за 6 км на північ від села Замостя. Заповідник являє собою природно-територіальні комплекси, де збереглися малопорушені антропогенною діяльністю суцільні лісові масиви з унікальним еумезотрофним (перехідним, дуже обводненим) осоково-сфагновим болотом Черемське (місцева назва «Чірмуське»), в межах якого розташоване озера Черемське та Редичі.

Заповідник віддалений від населених пунктів, на його території відсутні лінії електропередач, дороги з твердим покриттям, його територія розташована в безпосередній близькості з Рівненським природним заповідником (Білоозерський філіал) i межує із 30-кілометровою зоною Рівненської АЕС (м. Вараш).

Природні умови

За схемою фізико-географічного районування територія належить до Новочервищанського району, підобласті Верхньоприп'ятського Полісся, області Волинське Полісся Поліського, краю Зони мішаних лісів південно-західної частини Східно-Європейської рівнини. Заповідник розташований у міжріччі Стоходу i Веселухи, близько до межі Верхньоприп'ятської низовини із Волинським моренним пасмом, у зоні Пінських боліт. Особливістю географічного розташування заповідника є те, що по Черемському болотному масиву проходить лінія вододілу між річками Стохід і Веселуха.

До основних типів ґрунтів Черемського заповідника належать дерново-підзолисті, болотно-підзолисті, дернові опідзолені та болотні ґрунти.

Клімат у районі розміщення заповідника помірно континентальний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною та осінню. Середньорічна температура повітря становить +7,2 °C, а середньорічна кількість опадів — 634,4 мм.

Із загальної площі заповідника ліси становлять 64,5%, болота — 33,7%, просіки і квартальні лінії — 0,7%, озера (Редичі — 11 га, макс. глибина 4,5 м та Черемське — 7,7 га, макс. глибина 7 м) — 0,6%, дороги — 0,4%, меморіал партизанської слави — 0,1%.

Флора

За геоботанічним районуванням територія заповідника належить до Зарічненсько-Висоцько-Сарненського району соснових чорницево-зеленомохових лісів і боліт різних типів, Ковельсько-Сарненського (Західнополіського) округу, Поліської підпровінції, Східно-Європейської провінції широколистяних лісів.

Рослинність заповідника характеризується ценотичним багатством і різноманіттям. Стан рослинності задовільний, що підтверджується добре збереженою структурою ценозів, домінуванням типових природних видів, наявністю раритетних угруповань.

У заповіднику відмічено різні типи рослинності: водна, болотна, ліси, чагарники, луки, пустища. Найпоширенішою є лісова рослинність. Серед посадок, здебільшого соснових лісів, переважають молоді та середньовікові. Найпоширенішими типами умов місцезростання є субори (53% площі лісів), а типами лісу — вологий (21,2%) та сирий (15,5%) дубово-сосновий субір, де головною породою є сосна звичайна. Досить поширеними є сугруди, що займають 18,9% площі лісів; переважаючими серед них є сирі та мокрі типи, а домінуючою породою є вільха чорна. Із борових типів (11,2% площі лісів) найпоширеніший свіжий сосновий бір (7,6%), де головною породою є сосна звичайна. Серед лісів переважають суходільні (1205,8 га, або ж 40,5% площі заповідника), хоча частка заболочених лісів теж досить значна (589,2 га, або ж 19,8% загальної площі). Ялинники, що зростають тут на південній межі ареалу, є різновіковими, вони трапляються фрагментарно. Дубові, дубово-соснові, грабово-дубові ліси займають невеликі площі. Поруч із сосновими борами є березові ліси.

Значні площі у заповіднику зайняті водно-болотною рослинністю. На досліджуваній території домінують мезотрофні дуже обводнені болотні комплекси, в їхніх межах, у добре зволожених і протічних умовах, сформувалися евтрофні ділянки, а оліготрофні болота займають менші площі й трапляються невеликими острівцями по периферії. Лучна рослинність займає незначні площі. Заплавні луки в межах заповідника відсутні. Сухі луки трапляються спорадично і невеликими ділянками на узліссях та галявинах. Невелику площу займає також рослинність пустищ і чагарників. Чагарникова рослинність з домінуванням верб різних видів із різнотравним покривом трапляються зрідка й займає дрібні площі. Водна рослинність розвивається в озерах Черемське та Редичі, каналах і від'ємних формах рельєфу, які постійно затоплюються, характеризується незначною різноманітністю.

Ряд угруповань рослин (40 асоціацій) занесено до Зеленої книги України: старі сос

Фауна

Серед основних найтиповіших зооценозів заповідника слід відмітити фауністичні комплекси водойм і водно-болотних комплексів соснових лісів, широколистяних лісів, чагарників, сухих пустищ і галявин.

За попередніми даними, з хребетних тварин у заповіднику мешкають: 18 видів риб, 12 видів земноводних, 7 видів плазунів, 141 вид птахів та 42 види ссавців. Безхребетні тварини поки що вивчені недостатньо.

До Європейського червоного списку занесено 13 видів тварин: красотіл пахучий, вусач великий дубовий західний, ванесса чорно-руда, синявець Мелеагр, мурашка руда лісова, п'явка медична, мурашиний лев звичайний, очеретянка прудка, деркач, шуліка рудий, вовк, видра річкова, рись. Тут виявлено 40 видів тварин, занесених до Червоної книги України: дозорець-імператор, мінливець великий, вусач мускусний, джміль моховий, джміль яскравий, красуня-діва, красотіл пахучий, вусач великий дубовий західний, кордулегастер кільчастий, стафілін волохатий, ендроміс березовий, люцина, п'явка медична, лярра анафемська, жук-олень, мегариса рогохвостова, махаон, ктир гігантський, сколія степова, ропуха очеретяна, мідянка, очеретянка прудка, підорлик малий, пугач, лелека чорний, змієїд, журавель сірий, сорокопуд сірий, скопа, королик червоноголовий, глухар, сова бородата, дятел трипалий, видра річкова, рись, борсук, горностай, норка європейська, кутора мала.

Міжнародне значення заповідника

У 2016 році територію заповідника включено до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення «Черемське болото» відповідно до Рамсарської конвенції. 29 листопада 2016 року Секретаріат Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, повідомив про надання угіддю міжнародного статусу та присвоєння йому номера 2272. Водно-болотне угіддя площею 2975,7 га є одним із найбільших і найкраще збережених блюдцеподібних боліт Українського Полісся та Європи; на його території розташовані озера Черемське та Редичі.

Текст за матеріалами статті «Черемський заповідник» у Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Як дістатися

Черемський природний заповідник розташований у Волинській області (Волинська область, Маневицький район). Задайте точку призначення в навігаторі за координатами 51.37361, 25.47778.

Прокласти маршрут OpenStreetMap

Найближчі міста

• Ковель≈ 56 км
• Луцьк≈ 70 км
• Рівне≈ 100 км
• Новоград-Волинський≈ 172 км
• Львів≈ 199 км
• Тернопіль≈ 203 км

Відстань по прямій; дорогою буде більше.

Рейтинг і відгуки

Часті питання