Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський»

Додаткові фото — Wikimedia Commons; автори й ліцензії вказані на сторінках файлів. Фото користувачів Google Maps; автор вказаний у підписі при збільшенні.
Про територію
Парк-па́м'ятка садо́во-па́ркового мисте́цтва загальнодержа́вного зна́чення «Красноку́тський» — один із найстаріших дендропарків України, історія якого налічує понад 200 років. За однією з версій, заснований у 1793 році. Розташований у мальовничій місцевості Харківської області на околиці селища Краснокутськ в селі Основинці. Підпорядкований Краснокутській станції садівництва. Заклав парк поміщик Іван Каразін, брат засновника Харківського університету.
Спочатку Краснокутський дендропарк був пам'яткою архітектури місцевого значення — охоронний № 717 Списку пам'яток, до якого був включений дендропарк, було затверджено рішенням Харківського обласного виконавчого комітету від 5 березня 1992 року (№ 61). Згодом парк отримав статус пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Зараз дослідники намагаються отримати для нього статус національного парку.
Характеристика
Краснокутський дендропарк вважається одним з найцікавіших зразків садово-паркової архітектури України XVIII століття.
За основну композиційну вісь Краснокутського дендропарку прийнято вододіл яру, який поступово переходить у широку балку. На днищі яру розташовані ставки, греблі, струмки.
Схили сформовані терасами. Доріжки облаштовані з урахуванням можливості огляду пейзажів і місцевих композицій із різноманітних рослин. Єдина широка алея дендропарку, обсаджена ялинами, проходить його південною околицею і починається відразу біля головного входу.
В парку є два ставка, три муловідстійника, чотири джерела-криниці з водою, що має лікувальні властивості.
На східному боці яру з монастирських часів збереглися підземні ходи. В парку також є альтанки.
Дерева в дендропарку в основному розміщені групами і ретельно підібрані. Блакитні та сріблясті хвойні посаджені на фоні, який підкреслює їхній колір. Поляни і окремі доріжки обсаджені яскраво квітучими кущами. Рослини, які в'ються, прикрашають альтанки, перголи, окремі дерева і спеціально побудовану для цього вежу.
На верхньому ставку є невеликий острів, насипаний ще Каразіними — так званий «Острів кохання», який з'єднаний з основною доріжкою містком. Сьогодні на ньому викладено з каменю дві обручки і встановлена альтанка. Серед молодят Краснокутська, Основинців та інших сіл району є традиція обов'язково відвідувати цей острів і фотографуватися на ньому після реєстрації шлюбу в РАГСі.
По периметру парк оточений високими деревами, які залишилися від колишнього лісу або були посаджені ще під час будівництва парку. Дерева і схили балки захищають дендропарк від суховіїв влітку і холодного вітру — взимку, допомагають затримувати сніг.
Ставки, муловідстійники і джерела зволожують та охолоджують повітря влітку. Воно затримується з трьох боків схилами балки, а з четвертого — нижньої межі парку — кронами хвойних дерев. Це створює особливий мікроклімат, тому екзотичні і тендітні дерева не гинуть.
На верхньому ставку квітнуть лотоси — червоні, рожеві, лимонні, кремові та білі. Вони з'явилися в парку на початку 21 століття — це подарунок Володимира Котляра з Харківщини. Також на ставках живуть лебеді. А біля центрального входу в огорожі — сімейство диких кіз — сарн. Загалом в колекції парку дослідники на
Історія
У 1654 році, через три роки після заснування Краснокутська, над місцем, де пізніше буде дендропарк, серед вікових дубів був заснований чоловічий козацький Петропавлівський монастир. Його збудували козаки, які одними з перших переселилися на ці землі. Також вони викопали два глибоких ставки (вони збереглися і донині — знаходяться в самому центрі дендропарку) і розгалужену мережу печер-підземних ходів. В них козаки-монахи ховалися під час навали кримських татар.
Монастир простояв більше ста років — витримав навали, хоча під час однієї з них і був повністю спалений, але монахи вціліли — втекли підземними лабіринтами. У часи правління Катерини II в ньому ховалися бунтівники. І саме вона вирішила закрити монастир.
Монастирські землі і будови разом з прилеглим хутором Основинці імператриця Катерина II у 1768 році подарувала полковнику Назару Каразіну за його заслуги в російсько-турецькій війні 1768-1774 років — тоді він прославився як надзвичайний розвідник. Також «у довічне користування» він отримав село Кручик — теж на Харківщині.
Як для тих часів Назар Каразін був надзвичайно освіченою людиною — знав п'ять мов. Вже в Україні одружився з донькою козацького сотника Харківського полку Якова Івановича Коваленка Варварою Петрівною. Обидва їхні сини прославили ці землі. Дендропарк з'явився теж завдяки братам Каразіним.
Старший син відставного полковника — Василь Каразін — відомий як засновник Харківського університету, а Іван Каразін заснував дендропарк. Він вважається першим ботаніком в Україні.
Спадок Назара Каразіна був розділений між його синами. Василь Каразін отримав Кручик. Іван Каразін успадкував монастирські землі і хутір Основинці. У 1793 році він замислив і заснував дендропарк, виділивши під нього 17 гектарів землі. Частина цих земель була зайнята дубовим лісом, окремі екземпляри якого ростуть в дендропарку і нині — деяким вже більше 300 років.
Розбиваючи дендропарк, Іван Каразін використав природний рельєф, провів великі, як для тих часів, меліоративні роботи, побудував тераси, які збереглися до наших днів, провів роботи з відведення води, підготував два ставки з особливим кліматом (ті, що збереглися і досі).
В центрі парку, нижче верхнього ставка, був споруджений чотирикутний майданчик, оточений неглибоким ровом. Вода з залізистого джерела протікала по рову, зволожуючи повітря і ґрунт. Майданчик був захищений від вітрів і добре освітлювався сонцем. Це місце Іван Каразін вибрав для акліматизації теплолюбних і вологолюб
Рослинність парку
До наших днів в Краснокутському дендропарку збереглось більше 300 видів рідкісних рослин.
Біля входу в парк росте софора японська. Вперше цей вид був завезений в дендропарк в 1809 році. Поруч — горобина лікерна і коркове дерево. Засновники парку — першими в Україні почали прищеплювати дерева. Недалеко від входу можна побачити прищеплену форму горобини звичайної — плакучу.
Біля горобини — кущ ліани. Далі — канадські ялини, барбариси, китайський ясен, ялівець віргінський, в 1809 році завезений з Америки. Дендропарк також має корабельне, олівцеве і навіть оцтове дерево — найвищий екземпляр має 46 метрів заввишки.
В парку також зберігся цукровий клен, сибірська сосна, американська липа та величезна ялиця лула, посаджена ще Каразіними. А з високих сибірських ялиць — їх ще називають щогловими деревами — в Росії часів царювання Петра I робили щогли для кораблів. А за допомогою ягідного тиса за часів Івана Грозного людей відправляли на той світ. Чаші, зроблені з цього дерева, отруювали будь-який напій.
Є в дендропарку гігантський сріблястий клен, який живе тут з 1805 року. Його привезли канадці, запрошені на відкриття Харківського університету. Тепер сріблястих кленів в Україні вже сотні тисяч, і всі вони корінням з дендропарку. Також з Краснокутського дендропарку розійшлися по губерніям Російської імперії червоний клен, чорна і червона ялини, каштани, канадська і бальзамічна тополя, кизил, обліпиха, платан і багато інших рослин.
Навпроти могил засновників парку — батька і сина Івана Назаровича та Івана Івановича Каразіних — росте смерека і платан західний, в народі його називають безсоромницею (рос. — бесстыдница). Вперше в Україні він оселився теж у парку.
Також в дендропарку був створений один з перший і найвідоміших вітчизняних центрів інтродукції та акліматизації цінних декоративних рослин. А разом з ним — і величезний плодовий розсадник, завдяки якому на Слобожанщині з'явилося безліч садів. Тільки яблунь та груш у Каразіних було до 200 сортів. А ще близько 100 — слив, 70 — вишень, 20 — винограду.
Найстаріше з дерев дендропарку — гінкго дволопатеве, привезене з Китаю. Його ще називають деревом щастя. Екскурсоводи пропонують притулитися до його стовбура і загадати бажання.
Проблеми парку
Головною проблемою Краснокутського дендропарку є брак фінансування.
Ставки парку — нечищені і брудні, хоча і прикрашені лотосами.
Нині у дендропарку є чотири джерела-криниці з водою, що має лікувальні властивості. Дослідники зазначають, що під парком знаходяться чималі запаси залізної руди, тому тутешні джерела мають всі властивості мінеральної води відомого Залізноводська.
Дендропарк для туристів
Нині Краснокутський дендропарк — популярне місце у туристів. Окрім ботанічної, він має й історичну цінність. До наших днів збереглися дві печери Петропавлівського монастиря, столітні дерева тих часів і частково — підземні ходи. Деякі дослідники припускають, що довжина лабіринтів сягала 18 км і вони тягнуться аж до сусіднього села Глобівка. Мощені печери жовтою цеглою на міцному розчині. Монахи до вапна додавали білок гусячих та качиних яєць, що збирали в довколишніх очеретах. Цеглу клали прямо на глину печер. Кладка уціліла краще, якби свого часу люди у деяких місцях не розібрали її. Згодом частина ходів обвалилися, сховавши підземну церкву, яка, згідно з переказами, тут була. Дві печери з місцями відновленою кладкою (її реставрували у 1980-х) нині відкриті для туристів.
Каразіни використовували печери під оранжерею — вирощували цитрусові.
Доїхати до Краснокутського дендропарку можна рейсовими автобусами: з Богодухова або Харкова. З Харкова автобус на Краснокутськ відправляється з автостанції «Центральний Ринок» (провулок Пискунівський, 4), яка розташована біля станції метро «Центральний ринок». Від Харкова до Краснокутська на рейсовому автобусі можна дістатись за 1,5 години.
У самому Краснокутську до автостанції їхати не треба — виходити краще в центрі селища, на перехресті. Там, де автобус виїздить на центральну вулицю Краснокутська — Миру. Поруч із перехрестям є дорожній вказівник на село Козіївка. У тому напрямі, який він показує — і потрібно йти.
Якщо нумерація будинків по вулиці спадає і позаду залишилась церква Архангела Михайла і будинок Свідків Єгови — напрямок вибраний правильно.
З вулиці Миру, метрів через 700—800 від перехрестя, буде поворот наліво. Правильний напрямок вказує велика бетонна плита з написом «Краснокутська дослідна станція садівництва». Від неї до дендропарку — близько 3 км. Дорога йде вгору до села Основинці і відкриває панорамний вид на Краснокутськ. По ній треба йти, не звертаючи, до самого села. Вже там — за колишнім дитячим садком (нині у цьому приміщенні — літній табір), біля цегляної автобусної зупинки — буде поворот праворуч до дендропарка.
Вхід до дендропарку безкоштовний. Платні лише послуги екскурсовода — він може розповісти, що де росте в дендропарку, а також пові
Текст за матеріалами статті «Краснокутський дендропарк» у Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.
Як дістатися
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський» розташований у Харківській області (Харківська область, Україна). Задайте точку призначення в навігаторі за координатами 50.08306, 35.16472.
Прокласти маршрут OpenStreetMap
Найближчі міста
- Полтава≈ 70 км
- Харків≈ 77 км
- Суми≈ 96 км
- Миргород≈ 112 км
- Кременчук≈ 169 км
- Дніпро≈ 181 км
Відстань по прямій; дорогою буде більше.
Рейтинг і відгуки
Часті питання
Де розташований Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський»?
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський» — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва у Харківській області (Харківська область, Україна). Координати: 50.0831, 35.1647.
Яка площа Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський»?
Площа території — 13,6 га.
Коли створено Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський»?
Статус або об’єкт було створено у 1793 році.
Який статус має Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський»?
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва — це охоронювані історичні й міські парки; вхід, як правило, вільний, якщо парк не огороджений як окрема територія.
Чи потрібен квиток або дозвіл для відвідування?
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва — це охоронювані історичні й міські парки; вхід, як правило, вільний, якщо парк не огороджений як окрема територія. Точні умови, вартість і години роботи уточнюйте в адміністрації території перед поїздкою; у воєнний час можливі обмеження.
Поблизу

Національний природний парк «Слобожанський»
Харківська область · 5 244 га
4,6 ★★★★⯪ (709)
Наталіївський парк (маєток Харитоненків)
Харківська область

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Шарівський»
Харківська область · 39,3 га
Кириківський
Сумська область · 1,8 га

Ковпаківський лісопарк
Полтавська область · 196 га

Гетьманський національний природний парк
Сумська область · 23 360 га
4,6 ★★★★⯪ (1 739)





















