Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка

Про територію

Рі́вненський парк культу́ри та відпочи́нку і́мені Тара́са Шевче́нка — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у центрі міста Рівного.

Характеристика парку

Станом на 1 січня 2024 року площа парку складала 22,77 га. Статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення (відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року № 2456-XII — загальнодержавного значення) парку культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка було надано постановою колегії Державного комітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню (Держкомприроди УРСР) від 25 липня 1973 року № 14, якою було визнано його значне ландшафтно-паркове та наукове значення. Постановою Держкомприроди УРСР від 30 серпня 1990 року № 18 парк-пам’ятку внесено до переліку державних парків-пам’яток садово-паркового мистецтва республіканського значення.

Згідно з розпорядженням Рівненської міської управи від 7 серпня 1992 року № 939-р парк перебуває в обслуговуванні КП «Міське об'єднання парків культури та відпочинку» Рівненської міської ради, яке належить до комунальної власності Рівненської міської територіальної громади і в частині оперативного управління підпорядковується управлінню культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради.

У 2021 році на баланс комунального підприємства прийнято об'єкт культурної спадщини — підземну частину споруд садиби «На Гірці» князів Любомирських. Згідно з наказом Міністерства культури України від 20.02.2018 № 150 об'єкт занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення об’єкта культурної спадщини за охоронним номером 1-Рв.

Композиційно парк поділяється на 3 частини: західну, центральну і

східну. Західна частина – це найстаріша частина території парку – від

вул.Паркової до каскаду фонтанів. Парк має 5 зон: тихого відпочинку, активного відпочинку, видовищних споруд, спортивний та дитячий сектор.

Історія

У кінці XVIII ст. у фільварку Любомирських «Гірка» був заснований сад-парк. У жовтні 1939 року після встановлення в Рівному радянської влади було прийнято рішення про створення на території колишнього фільварку «Гірка» міського парку культури та відпочинку. Ім'я Тараса Шевченка парк отримав у 1940 році з нагоди 125-річчя з Дня народження поета. Навесні 1941 року у зв'язку з 80-річчям з дня смерті Тараса Шевченка в парку було встановлено перший пам'ятник Великому Кобзареві. У 1947 році площа парку збільшилася до 11 гектарів, а на початку 1950-х рр. парк ще значно розширив свою територію.

Із розваг на початку 1960-х на території парку діяли планетарій, стрілецький тир, кімната сміху, читальна і телевізійна зала, танцювальний майданчик, літні театр та ресторан. У ці ж роки були проведені заходи з упорядкування території парку. Його межі були розширені — за документами міського виконавчого комітету, у 1966 році площа парку становила 33 га.

У 1977—1984 рр. проводилася реконструкція парку, в результаті чого він поповнився новими видами. Був створений каскад басейнів з фонтанами, Відкоси каскадів були оформлені як газони

лучного типу з квітковими рослинами та кущами, оточеними вербами. Станом на 1 липня 1990 року площа парку становила 32 га.

Флора

Парк вирізняється значним видовим різноманіттям деревно-чагарникової рослинності. Вільно розміщенні посадки дерев і кущів чергуються з ділянками штучних водних поверхонь і відкритих просторів. Станом на 1 січня 2024 року у ньому нараховувалось близько 4650 дерев і 1364 кущів, а площа газонів становила близько 13 га. Рослинний світ парку налічував понад 160 видів дерев і чагарників. Окремі дерева мають вік 150—200 років. З боку вулиці Паркової у західній частині парку росте дуб-велетень з обхватом стовбура 4,61 м, вік якого оцінюють майже у 400 років. Його визнано найстарішим деревом Рівного.

Серед дерев парку представлені клен гостролистий, катальпа бігнонієвидна, граб звичайний, ясен високий, липа серцелиста, дуб червоний, горіх сірий, дуб звичайний, робінія звичайна, клен польовий, гіркокаштан звичайний, тополя бальзамічна, береза повисла, в'яз гладкий, айлант найвищий, клен татарський, липа широколиста, явір, ясен пенсильванський, ліщина ведмежа, бук лісовий, сумах оцтовий, туя західна, туя складчаста, ялина європейська, ялина колюча, модрина європейська, сосна звичайна, ялиця біла, ялина Енгельмана, сосна Веймутова, черемха віргінська, вільха сіра, горобина звичайна, бархат амурський, дуб північний, береза даурська, платан західний, каштан їстівний, тополя біла, верба біла, горіх волоський, гінкго дволопатеве та тюльпанне дерево.

Серед чагарників ростуть пухироплідник, бузок звичайний, барбарис звичайний, форзиція проміжна, спірея Вангутта, тис ягідний, самшит вічнозелений, білоягідник звичайний, ялівець козацький, гортензія, керія японська, бузок угорський, калина звичайна, спірея японська, ялівець скельний, магнолія Суланжа, барбарис Тунберга, кипарисовик Лавсона, півонія кущова, шипшина звичайна, аронія, дівочий виноград, жимолость, кизильник, бирючина звичайна, бузина чорна, бруслина Форчуна, форзиція європейська, троянда та інші.

Значну частину рослинності становлять екзотичні види, зокрема північноамериканські, далекосхідні, південноєвропейські, а також види з Китаю, Японії та Середньої Азії. Серед них — ялина Енгельмана, сосна Веймутова, катальпа бігнонієвидна, дуб червоний, бархат амурський, ялиця іспанська, форзиція європейська, каштан їстівний, самшит вічнозелений, тюльпанне дерево, метасеквоя, біота східна, магнолія Суланжа, айлант найвищий та айва японська.

Серед рослин парку є види, занесені до Червоної книги України, зокрема тис ягідний, модрина польська, бузок угорський, метасеквоя, гінкго дволопатеве та горіх сірий.

Рослинний склад

Проєкт «Таємничі підземелля Рівного»

Архітектурний комплекс «Таємничі підземелля Рівного» розташований у історичній західній частині парку. Підземелля виявили у листопаді 2016 року після провалу асфальтового покриття біля фонтану «Богатир, що бореться зі змієм», під яким було виявлено розгалужений тунель.

У 2017 році, через рік після презентації проведення розкопок, у парку Шевченка дослідили понад 200 м² території, але роботи припинили через небезпеку обвалу фонтану.

Підземелля є підземною частиною споруд палацику (садиби) «На Гірці» князів Любомирських. Під час Другої світової війни палацик зазнав значних руйнувань, а після війни його залишки були остаточно зруйновані. Підземелля перебудовували у різні часи, а його найстаріший фрагмент датують XVI–XVII століттями. Водночас існує версія про давніше походження окремих підземних ходів, які могли бути споруджені ще за часів Київської Русі.

У червні 2019 року підземелля обстежили на наявність вибухонебезпечних предметів, оскільки поблизу місця проведення робіт під час Другої світової війни розташовувався склад боєприпасів. Реалізація проєкту «Таємничі підземелля Рівного» тривала близько трьох років. 30 серпня 2020 року, на День міста, відбулося відкриття зовнішньої частини комплексу, а 22 травня 2021 року внутрішня частина стала доступною для відвідувачів. Реалізацію проєкту було профінансовано за кошти Європейського Союзу та міського бюджету. Європейський Союз надав грант у розмірі 443 тисяч євро, що становив 90 % загальної вартості проєкту. Місто отримало близько 13 млн грн безповоротної грантової допомоги, ще орієнтовно 4 млн грн інвестували в об’єкт із міського бюджету.

У межах проєкту було проведено біоцидне оброблення, консервацію та музеєфікацію стін і склепінь, змонтовано тематичні експозиції, облаштовано територію та оздоблено гранітом чашу фонтану Богатиря, якому містяни раніше дали прізвисько «Стоматолог». Біля комплексу встановлено анотаційну дошку з історичною інформацією про садибу «На Гірці» князів Любомирських.

Наукове керівництво проєктом здійснював заслужений архітектор України Вадим Лук'янченко, концепцію експозиції комплексу розробив художник-монументаліст Анатолій Гайдамака.

Графічне оформлення експозиції виконала Валентина Кобріна із Здолбунова. Наземна частина комплексу включає два великих кола: у першому можна побачити археологічні розкопки, а в меншому облаштовано експозицію «Еволюція агресії», яка наочно демонструє історичний розвиток засобів нападу та ведення воєн — від первісних крем'яних списів та стріл до зразк

Текст за матеріалами статті «Парк імені Тараса Шевченка (Рівне)» у Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Як дістатися

Точні координати в довіднику ще не вказано — шукайте за назвою найближчого населеного пункту.

Рейтинг і відгуки

Часті питання