Рівненський природний заповідник

Про територію

Рі́вненський приро́дний запові́дник — другий за розміром природний заповідник в Україні. Розташований на півночі Рівненської області, в межах Вараського і Сарненського районів.

Історія створення

Заповідник був створений згідно з Указом Президента України від 3 квітня 1999 року № 356 на площі 47 046,8 га, проте згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2003 року № 1271 заповіднику було передано у постійне користування земельну ділянку площею лише 42 288,7 га. Заповідник створено з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів українського Полісся.

Локалізація

Територія заповідника складається з 4 масивів (один масив — на північний захід від міста Вараш, три — на північний схід від міста Сарни) і розташована на території 6 лісництв: Північного, Старосельського, Бельського, Білоозерського, Карасинського і Грабунського. На північному сході заповідник межує з Житомирською областю, на північному заході — з Волинською, а на півночі — з Республікою Білорусь.

Загальний опис

У заповіднику представлені болота всіх типів, які трапляються на українському Поліссі. Найбільшою різноманітністю боліт визначається Білоозерська ділянка, де добре представлені болота з багатим живленням — низинні (евтрофні). На решті ділянок переважають сфагнові болота.

Чотири окремі ділянки заповідника з 1984 року мали статус заказників загальнодержавного значення:

ландшафтний заказник «Білоозерський» (Володимирецький район),

загальнозоологічний заказник — «Перебродівський» (Дубровицький та Рокитнівський райони),

ботанічний заказник — «Сира Погоня» (Рокитнівський район),

гідрологічний заказник — «Сомине» (Сарненський район).

Згідно з фізико-географічним районуванням України, територія заповідника належить до Волинського Полісся зони мішаних лісів. Білоозерський масив заповідника входить до Верхньоприп'ятського фізико-географічного району, в якому багато озер як карстового, так і заплавного походження. Близько 10 % площі району займають болота. Масиви «Сомине», «Сира Погоня» та «Переброди» належать до Нижньогоринського фізико-географічного району. Ця територія є найбільш заболоченою частиною українського Полісся. Болота тут займають близько 20 % площі.

Клімат

Клімат району розташування заповідника порівняно вологий і теплий. Сума річних опадів становить 550—600 мм, період активної вегетації 150—155 днів. Це зона достатнього зволоження з середньою температурою липня +18,5 °C, січня −5,5 °C і середньорічною температурою +6—7°С.

Геоморфологія

За геоморфологічними умовами це низовина, кристалічний фундамент якої залягає на глибині до 200 м і перекритий льодовиковими, водно-льодовиковими та алювіальними відкладами. Серед чотирьох ділянок заповідника морена виявлена лише на Білоозерській. Ґрунти всіх чотирьох ділянок — переважно торфи.

Рослинність

У рослинному покриві території заповідника переважають ліси (48,3 %) і болота (48,0 %). Серед лісів основні площі займають соснові ліси. На багатьох ділянках у деревостані є значна участь берези, проте березово-соснові ліси в соснових масивах трапляються розсіяно. На локальних площах сформувались листяні ліси з участю граба та місцями дуба. Зовсім незначні площі займають ліси формації вільхи чорної.

Болотна рослинність заповідника є дуже своєрідною. У її складі переважають мезотрофні (перехідні) болота, в меншій мірі оліготрофні (верхові). Болота цих двох класів формацій, на яких розвинений сфагновий покрив, становлять близько 80 % усіх боліт заповідника. Евтрофні (низинні) болота займають 10—15 % площ боліт заповідника (решту становлять болота проміжної за живленням групи — олігомезотрофні та еумезотрофні).

У флорі Рівненського природного заповідника рідкісні рослини дослідниками розподілено на три основні групи:

види, які занесені до Червоної книги України: шейхцерія болотна, росичка середня, росичка англійська, лікаподіелла заплавна, хамарбія болотна, коручка болотна, пальчатокорінник м'ясочервоний, шолудивник королівський, ситник бульбистий, верба чорнична, хамедафна чашечкова, журавлина дрібноплода, зелениця Цайллера;

рідкісні види: осока дводомна, осока тонкокореневищна, осока торфова, верба лапландська;

види, мало поширені в Українському Поліссі: журавлина болотна, осока багнова, лісовий підвид толокнянки звичайної.

Загалом на території заповідника зберігаються ділянки, на яких представлені 10 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.

Кількість видів судинних рослин у Рівненському заповіднику за попередніми даними становить 563 види. Флора спорових рослин та грибів на сьогодні вивчена ще недостатньо: тут зареєстровано всього 26 видів лишайників, 101 вид грибів та 150 видів мохоподібних.

У складі флори судинних рослин заповідника трапляється 28 рідкісних видів, занесених до Червоної книги України. Крім них, тут росте кілька дуже рідкісних видів, які потребують занесення до Червоної книги України. Це осоки дводомна, тонкокореневищна, торфова, верба лапландська. Із рослин, що зростають у заповіднику, 2 види занесено до Європейського червоного списку, 1 вид — до додатку 1 Бернської конвенції, 28 видів віднесені до списку регіонально рідкісних видів.

На території Рівненського природного заповідника виявлено 150 видів мохоподібних: один вид антоцеротів, 17 — печіночників та 132 види мохів (Вірченко, 2014). Із них чотири види б

Текст за матеріалами статті «Рівненський природний заповідник» у Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Як дістатися

Рівненський природний заповідник розташований у Рівненській області (Рівненська область, Вараський район, Сарненський район). Задайте точку призначення в навігаторі за координатами 51.39444, 26.84722.

Прокласти маршрут OpenStreetMap

Найближчі міста

• Рівне≈ 96 км
• Новоград-Волинський≈ 103 км
• Луцьк≈ 127 км
• Ковель≈ 150 км
• Житомир≈ 180 км
• Хмельницький≈ 220 км

Відстань по прямій; дорогою буде більше.

Рейтинг і відгуки

Часті питання