Національний природний парк «Шацький»

Про територію

Ша́цький націона́льний приро́дний парк — національний природний парк в Україні. Розташований у Ковельському районі Волинської області.

Створений 28 грудня 1983 року для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер.

Ша́цький націона́льний приро́дний парк включає Шацьку групу озер з чистою, збагаченою переважно гліцерином та іншими корисними мінералами водою.

Шацькі озера - це система унікальних озер: Світязь, Пулемецьке, Кримне. Озера Пісочне, Люцимир, Луки, Перемут відносять до типу успадкованих котловин у крейдяній поверхні, ускладненій карстом, Чорне Велике — до озер льодовикового походження. Серед понижених масивів виникли озера реліктового походження (напр., Озерце, Мошне, Линовець). На території Шацького національного природного парку розположені також озера Герасимове, Довге, Карасинець, Климовське, Кругле, Накраннє, Озерце, Острівянське, Пиявочне, Плотице, Соминець, Чорне Мале, що розташовані в північно-західній частині Волинської області. Кожне з озер особливе і має свої відмінності.

Основні дані

Станом на 2026 рік власником (засновником) Шацького НПП є Державне агентство лісових ресурсів України, а постійним лісокористувачем — Любомльське надлісництво філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Загальна площа парку у 2021 році становила 48 977 га, з них 22 882,6 га земель надано йому у постійне користування, а 26 094,4 га — це землі інших землевласників та землекористувачів, що входять до складу парку.

Зонування: заповідна зона — 5446,2 га, зона регульованої рекреації — 12836,7 га, зона стаціонарної рекреації — 1027,4 га, господарська зона — 29667,7 га. Флора: загальна кількість видів рослин, що ростуть на території парку — 789, з них 32 занесені до Червоної книги України. Фауна: на території парку живуть 33 види, занесених до Червоної книги України.

Інші землекористувачі — філія «Любомльське лісове господарство» (11943 га): Ростанське лісництво, кв. 1-5, 8, 10-13, 15-23, 27, 32, 39-42, 46-47, кв. 48, вид. 10, 11; Піщанське лісництво, кв. 1-3, 5-8, 30-34, кв. 35, вид. 11-58; Поліське лісництво кв. 1-47, кв. 49, вид. 1-24; Шацьке лісництво кв. 1-25, 43-51, Шацька селищна територіальна громада (14136,4 га), Шацька районна шляхова ремонтно-будівельна дільниця (15 га).

Історія

Шацький національний природний парк було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 року №533, на площі 32515,0га. Згідно з розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 31 березня 1986 р. № 159-р, у постійне користування парку було надано 6761,8га, а відповідно до указу Президента України від 16 серпня 1999 року №992 площу парку було розширено і на сьогодні вона становить 48977,0 га, з них 22 882,6 га земель перебуває у його постійному користуванні.

Парк було створено на базі державних ландшафтних заказників:«Озеро Кримне»

, «Озеро Пісочне», «Озеро Пулемецьке», «Озеро Світязь» (Шацькі озера), які були оголошені заказниками у 1974 році, а також зоологічної пам'ятки природи «Озеро Климівське», гідрологічних пам'яток природи «Болото Луки», «Болото Мелеване», «Болото Піддовге-Підкругле», що були оголошені пам'ятками у 1975 році.

За нашого часу до території парку входять ботанічний заказник загальнодержавного значення «Втенський» (130,0 га), лісові заказники місцевого значення «Ростанський» (14,6 га) та «Ялинник» (83,0 га), іхтіологічний заказник «Соминець» (46,0 га) та 4 ботанічні пам'ятки природи місцевого значення.

Згідно з функціональним зонуванням, територія парку розподілена на заповідну зону площею 5446,2 га, зону регульованої рекреації — 12836, га, зону стаціонарної рекреації — 1027,4 га та господарську зону площею 29666,7 га.

Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних комплексів Шацького поозер'я, посилення охорони водно-болотних угідь міжнародного значення, сприяння розвитку міжнародної співпраці у галузі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

В установі працюють 126 осіб, з них у науковому підрозділі — 7, у службі охорони — 65 осіб.

----

Територія

Територія парку розташована на заході одного з найбільших болотно-озерно-лісових комплексів в Європі — регіону Полісся, який розташований на півночі України, півдні Білорусі та частково у Польщі.

За схемою фізико-географічного районування територія парку належить до області Волинського Полісся Поліської провінції Зони мішаних лісів південного заходу Східно-Європейської рівнини. Тут проходить Головний європейський вододіл, який розділяє басейни річок Прип'яті й Західного Бугу.

Територія парку включає здебільшого типові для Західного Полісся екосистеми: озерні, лісові, болотні та лучні. Чорницево-зеленомошні соснові ліси є тут найхарактернішим типом лісів. Луки та водні екосистеми трапляються переважно поблизу рік та озер.

Визначальною особливістю цієї території є зосередження на ній великої кількості озер, різних за своїми характеристиками та походженням, що утворюють одну з найбільших озерних систем Європи. В пониззях між озерами розкинулись евтрофні та мезотрофні осокові болота. Тут представлені також рідкісні для Полісся оліготрофні болота.

Поверхня Шацького природного парку пласка, рівнинна, з незначним ухилом на північ і абсолютними висотами в межах 160—180 м над рівнем моря. Оскільки ця територія міститься у межах крайової зони Дніпровського льодовика, тут трапляються як флювіогляціальні, так і власне льодовикові моренні відклади. Для південно-східної частини парку характерні водно-льодовикові форми рельєфу — флювіогляціальні піщані ози, які трапляються також в околицях с. Світязь. Підвищення чергуються із заболоченими зниженнями. Найхарактернішою геоморфологічною особливістю парку є поширення озерних котловин.

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території Шацького національного природного парку входять такі об'єкти ПЗФ України:

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Втенський»

Лісовий заказник місцевого значення «Ростанський»

Лісовий заказник місцевого значення «Ялинник»

Іхтіологічний заказник місцевого значення «Соминець»

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб велетень-1»

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб велетень-2»

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сосна і дуб-1»

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сосна і дуб-2»

Ґрунти

Мозаїчність рельєфу території Шацького парку зумовила і значне різноманіття її ґрунтового покриву. Тут переважають дерново-підзолисті ґрунти, що сформувалися на давньоалювіальних та флювіогляціальних відкладах. Високе залягання ґрунтових вод сприяє формуванню глейових різновидів цих ґрунтів. Обмежено поширені дерново-карбонатні ґрунти на кальцитових глинах та суглинках, що мають лужну реакцію, значний вміст карбонатів та гумусу. Під трав'янистою рослинністю сформувалися дерново-глейові та лучні ґрунти на алювіальних відкладах. Значну частину території займають торф'яні ґрунти, що утворилися в пониженнях внаслідок надмірного зволоження.

Клімат

Клімат тут помірно континентальний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, значними опадами, не спекотним літом. Зима з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Переважають західні вітри, що пом'якшують температурний режим території. В цілому клімат парку сприятливий для розвитку різноманітних видів рекреації.

Особливості геолого-геоморфологічної будови та кліматичних умов, наявність численних озер вплинули на характер рослинності парку. Сучасний його рослинний покрив відзначається мозаїчністю та різноманітністю: ліси займають 27472,8 га (56,1 % території парку), болота — 1344,3 га (2,7 %), водойми (озера, ставки, канали) — 6932,5 га (14,1 %). Решта площі зайнята під сільськогосподарськими угіддями, населеними пунктами, садибами, дорогами тощо.

Екосистеми

На території парку представлені як природні, так і трансформовані людською діяльністю екосистеми. Тут представлені природні ліси та різновікові лісові насадження, озера, незаймані болота та меліоровані торфовища з системою канав, луки та сільськогосподарські угіддя. Більшість боліт є меліорованими.

Сьгодні Шацький національний природний парк стикається з рядом екологічних проблем. Одною із найбільш актуальних загроз існуванню Шацьких озер, насамперед Світязю, є обміління. Основними причинами цього негативного явища є кліматичні зміни (зменшення кількості опадів і підвищення середніх температур повітря), неналежна експлуатація гідротехнічних споруд на території Шацького національного природного парку з метою затримки паводкових вод, зменшення площі водозбору внаслідок проведення осушувальних меліорацій, які перебувають у незадовільному технічному стані, розробка покладів крейдового родовища “Хотиславське” у Республіці Білорусь, неорганізований відбір підземних вод мешканцями регіону для потреб сільського господарства, туризму.

----

Усього в сучасних межах парку є 23 озера Шацької групи озер загальною площею 6338,9 га. Вони є характерними представниками поліських озер, розміщених у пониженнях, які утворились внаслідок вимивання розчинних гірських порід, осідання земної поверхні при виносі дрібних фракцій з пористих нерозчинних порід та з опусканням і підняттям окремих тектонічних блоків.

За розмірами більшість озер невеликі, лише 5 з них мають площу водного дзеркала, яка перевищує 200 га, а озеро Світязь є найбільшим і найглибшим озером природного походження в Україні. Його площа становить 2622,0 га, довжина 9225 м, ширина 4000 м, максимальна глибина — 58,4 м, середня глибина — 6,9 м. Другим за величиною є озеро Пулемецьке (1568 га), далі ідуть озеро Луки (673,2 га), Люцимир (430,0 га, Острів'янське (255,0 га), Пісочне (187,0 га). Найменшим є озеро Навраття, площа якого становить 1,9 га, довжина 175 м, ширина 150 м, максимальна глибина — 2,0 м, середня глибина 1,0 м.

Рівень води в озерах нижчий, ніж у річці Прип'ять. Озера відділяються від неї невисоким водорозділом і належать уже до водозбору Західного Бугу, а не Дніпра, тобто до басейну Балтійського моря. Вода в озерах прісна і належить до типу гідрокарбонатно-кальцієвих, насичена розчиненим киснем, має нейтральну та слабколужну реакцію, чиста і придатна для пиття.

За генезисом більшість озер мають флювіогляціальне походження. Найбільші ж озера (Світязь, Пулемецьке, Пісочне) пов'язують із процесами

Текст за матеріалами статті «Шацький національний природний парк» у Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Як дістатися

Національний природний парк «Шацький» розташований у Волинській області (Волинська область, Ковельський район; юридична адреса: 44021, с. Світязь, вул. Європейська, 61). Задайте точку призначення в навігаторі за координатами 51.51700, 23.82000.

Прокласти маршрут OpenStreetMap

Найближчі міста

• Ковель≈ 70 км
• Луцьк≈ 136 км
• Яворів≈ 178 км
• Львів≈ 187 км
• Рівне≈ 197 км

Відстань по прямій; дорогою буде більше.

Рейтинг і відгуки

Часті питання