Софіївка

Про територію

Націона́льний дендрологі́чний парк «Софі́ївка», або Софіївський парк, — шедевр світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — початку XIX століть. Щорічно його відвідують близько 150 тисяч людей (граничнодопустима, науково обґрунтована норма відвідування — 500 тисяч на рік). Площа — 179,2 га.

Флора

Тут росте понад 3300 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанне дерево, платан, гінкго та багато інших. Колектив парку видав каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав'янистих рослин, серед них 25 таксонів ліщини, 24 — буки, 41 — ялина, 44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин. Колекційний фонд парку в 2007 році нараховував 3323 таксони, з них: 546 деревних, 1557 кущових, 115 ліан, 1212 трав'янистих рослин, з них 914 інтродукованих та 246 аборигенних.

Розташування

Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч річки Кам'янки, за адресою — вулиця Київська, 12-а. З 1980 до 2022 року директором дендропарку був член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Іван Косенко.

Історія

Парк «Софіївка» заснував 1796 року власник міста Умані, магнат Станіслав Щенсний Потоцький, який він назвав на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проєкту й керівником будівництва парку призначили військового інженера Людвіга Метцеля. Парк будували упродовж шести років і подарували Софії Вітт-Потоцькій у день її іменин.

Парк створили в майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися у гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.

Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній — понад 8 га, Нижній — близько 1,5 га та інші, водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну річку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший — до 20 м) тощо. Також у «Софіївці» є чимало алей і ландшафтних ділянок, як-от: Єлисейські поля, Англійський парк, Мала Швейцарія, Партерний амфітеатр.

Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), гроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптури.

Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлисейські поля та інші).

Коли Людвіг Метцель закінчив будівництво, в'їзд до парку був з боку оранжерей (тобто, з двору сільськогосподарської академії). Тоді приїздили в «Софіївку» кіньми теперішніми вулицями Тищика і Київською.

Польський письменник Станіслав Трембецький у 1806 році присвятив парку поему «Zofiówka», яку тепер перекладено англійською мовою.

У 1832 році, після польського повстання, частина правобережних володінь родини Потоцьких, а серед них і Уманські землі з парком «Софіївкою», були конфісковані й передані Київській державній палаті. Того ж року Микола І подарував Уманський парк своїй дружині — Олександрі Федорівні.

У 1836—1859 роках «Софіївка» перебувала у віданні Управління військових поселень. Протягом цього часу парк зазнає значних змін, супроти того, що зробив у ньому Людвіг Метцель з самого початку:

1838 року виникла вулиця

Нагороди

Багаторічна праця колективу Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України неодноразово відзначена на міжнародному та загальнодержавному рівні:

у 1995 році адміністрація дендрологічного парку «Софіївка» за найкраще збереження, відновлення й реставрацію пам'яток історії, культури й архітектури стала одним із шести переможців Міжнародного щорічного конкурсу проведеного неурядовою організацією «Європа-Ностра» і нагороджена медаллю, дипломом і пам'ятною табличкою;

за розвиток, реставрацію та удосконалення Національного дендропарку «Софіївка» НАН України, Указом Президента України за № 1133/2005 від 26 липня 2005 року авторському колективу у складі: Білякова Юрія Петровича — головного архітектора інституту «Укрпроектреставрація», Гуменного Олега Пантелімоновича — головного архітектора інституту «Укрінжпроект», Єгорова Юрія Івановича — головного архітектора міста Умань, Харченка Валерія Борисовича — начальника відділу інституту «Укрінжпроект», Грановського Геннадія Семеновича — голови ради ЗАТ «Агрошляхбуд», Роголя Ігоря Яковича — директора ПП «Інжпроект-2», Косенка Івана Семеновича — директора Національного дендропарку «Софіївка» Національної академії наук України та Бодрова Юрія Івановича — Уманського міського голови присуджено Державну премію України в галузі архітектури;

співробітники парку нагороджені: Державними орденами і медалями України, а також трьома срібними та двома бронзовими медалями ВДНГ УРСР, медалями НАН України, відзначені іменними преміями НАН України ім. В. Я. Юр'єва;

міжнародними преміями польського комітету ICOMOS-IFLA імені професора Яна Захватовича нагороджені директор парку, доктор біологічних наук, професор, член кореспондент НАН України Косенко І. С. (2005) та заступник директора з наукової роботи, кандидат біологічних наук Грабовий В. М. (2002).

наукові розробки вчених парку підтверджені 16 авторськими свідоцтвами та патентами на винаходи;

за участь у різноманітних виставкових акціях та конкурсах Національний дендрологічний парк «Софіївка» відзначений: багатьма дипломами, «Кришталевим Рогом Достатку» Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна», Подякою Державної туристичної адміністрації України, дипломом та статуеткою «100 найкращих товарів та послуг України», а в 2007 році «Софіївку» визнано одним із Семи чудес України.

Акти вандалізму

У 2010 році невідомі розбили статую Венери-купальниці, вкрали понад 10 решіток зливової каналізації. На початку 2016 року відбили голову від статуї Арістотелю, на алеї до фонтану «Змія» розкидали та розбили урни, сміттєві баки та лавочки для відпочивальників. Одна з ваз (вагою бл. 80 кг), яка прикрашає колони, опинилась в озері. Директор Іван Косенко оцінив збитки-2016 в сумі близько 60 000 грн. У вересні 2023 року спалено альтанку на Тарпейській скелі.

Об'єкти парку

За задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».

. Огорожа від башт протягом цих років багато разів змінювалась — від дерев'яної на цегляних стовпчиках до металевої на гранітних колонах, до вигляду, який вона має тепер, разом з реконструйованим мостом, сходами та комплексом для обслуговування туристів, що тепер носить статус Будинку творчості вчених Національної академії наук України. Цей будинок має оригінальну архітектуру, а на вершині будівлі — оглядовий майданчик. Крім музею, в Будинку творчості вчених є готель на 45 осіб, ресторан, сауна.

Верхню частину конусоподібної покрівлі вхідних башт завершують прикраси, що нагадують смолоскип. За однією із версій, Головний вхід до парку нагадує вхід в Афінський ринок, а деталі, що завершують сторожові башти, запозичені з храму богині Вести в Тіволі (Італія). Довгий час вхід до парку прикрашали італійські пірамідальні тополі, що їх завіз С. Щ. Потоцький. Саме з «Софіївки» вони розповсюдились по всій Росії (Про це свідчить лист імператора Росії Олександра І до Софії Потоцької, в якому він дякує їй за транспорт із саджанцями пірамідальної тополі, що прибув до Петербурга).

До стихійного лиха, яке трапилося в ніч з 3 на 4 квітня 1980 року, головний вхід прикрашали ялиці бальзамічні. Вони загинули, а на їх місце висаджено дві туї колоноподібні 20-річного віку, які добре вписалися в архітектурний ансамбль.

Праворуч, біля входу в парк, за стіною туї стояв будинок Музею історії парку. Його відкрили у вересні 1985 року. Музей, створений на громадських засадах завдяки ентузіазму працівників парку та його шанувальників, не був розрахований на масове відвідування. Це був методичний центр для підготовки екскурсоводів. У ньому також були зосереджені матеріали з історії «Софіївки». Будинок, у якому був музей, збудований у 1957 році, до 1980 року використовувався як адміністративно-лабораторне приміщення, а в 1996 році його фонди перенесено до нинішнього адміністративного корпусу, який розташований на території парку. Тепер з місця, де був розташований музей, відкривається вид на гранітні скелі та невеличке Женевське озеро — яке виникло в 30-х роках XX ст.

На території поляни, що вище Женевського озера, в 1841 році була збудована дерев'яна альтанка для карауль

Текст за матеріалами статті «Національний дендрологічний парк «Софіївка»» у Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Як дістатися

Софіївка розташований у Черкаській області (Черкаська область, Україна). Задайте точку призначення в навігаторі за координатами 48.76306, 30.22250.

Прокласти маршрут OpenStreetMap

Найближчі міста

• Умань≈ 1 км
• Біла Церква≈ 116 км
• Вінниця≈ 138 км
• Кропивницький≈ 152 км
• Черкаси≈ 153 км
• Київ≈ 189 км

Відстань по прямій; дорогою буде більше.

Рейтинг і відгуки

Часті питання