Старомерчанський палац (палац Шидловських)

Про територію

Пала́цово-па́рковий ко́мплекс «Старомерча́нський» (Палац Шидловських) — пам'ятка культурної спадщини національного значення, що перебуває приблизно за 30 км від Харкова, у селищі міського типу Старий Мерчик Валківського району Харківської області.

Садиба й парк II половини XVIII ст. у смт. Старий Мерчик занесений до Списку історичних населених пунктів України. Палацово-парковий ансамбль є пам'яткою архітектури національного значення, що занесений до Державного реєстру національного культурного надбання в 1999 році. Ансамбль складається із семи об'єктів.

Крім цього, садиба в смт. Старий Мерчик має значну історичну цінність, пов'язану з іменами видатних діячів історії Слобожанщини. Ще до 1917 року в Російській імперії цей ансамбль було визнано історичною садибою.

Історія

Перша згадка про сім'ю Шидловських, що стосується Слобідської України, відноситься до 1677 року і пов'язане з ім'ям майбутнього харківського полковника Федора Володимировича Шидловського (Шилова, Шидловського). У 1691 році до Ф. В. Шидловського переходить серед інших село Всесвятське (Мерчик). Через деякий час Ф. В. Шидловський дарує його своєму племіннику Лаврентію Івановичу Шидловському; в 1711 році цей маєток реквізує прибулий на Слобожанщину князь-вигнанець, молдавський господар Д. Кантемір, але незабаром Мерчик було повернуто законному власнику. Після смерті Л. І. Шидловського садиба перейшла до його сина Романа, а від нього — його чотирьом синам, у результаті поділу земель між якими Старий Мерчик перейшов у володіння дійсного статського радника Григорія Романовича Шидловського.

Садиба заснована в кінці XVII — початку XVIII ст.ст. полковниками Ізюмського слобідського козацького полку Шидловськими. У кінці XVIII ст. перебудовувалась її власником Г. Р. Шидловським. У 1777–1778 рр. Григорій Романович Шидловський на місці старого дідівського палацу побудував новий сучасний палац. У 1881 р. садиба була придбана Є. М. Духівським.

Г. Р. Шидловський належав до найбільш заможних верств харківського дворянства. Він мав зв'язки з московською знаттю, був дружний із просвітницькими колами дворянської інтелігенції, зокрема, з О. Паліцином, відомим письменником, поетом та перекладачем, організатором і беззмінним керівником просвітницького гуртка на Сумщині. Каразін Василь Назарович, який також входив до числа членів «Попівської Академії» вважав, що це А. А. Паліцин «… заохотив тодішніх багатих поміщиків будувати нові будинки у своїх маєтках, прикрашати їх меблями, заводити початки європейського побуту на Україні». Харківський архітектор В. І. Ярославський у своїх спогадах також пише про те, що ідея створення садиби Мерчик належала А. А. Паліцину. За його участю

«Одночасно з будівництвом садибних будівель на місці старого дерев'яного храму, заснованого в 1680 році, в 1778 році була побудована нова кам'яна церква», креслення якої були виконані архітектором В. І. Ярославським. О. О. Паліцин часто бував у Старому Мерчику. Тут він зустрічався з П. А. Ярославським, харківським губернським архітектором. П. А. Ярославським, якого часто називають автором та творцем палацу в маєтку Г. Р. Шидловського. Описуючи парк Мерчинської садиби, Г. К. Лукомський виділяє регулярний партер перед південним фасадом палацу, велику кількість паркових споруд т

Опис комплексу

Садиби будувалися за відомою схемою, заснованою на включенні в єдиний ансамбль споруд культового призначення, палацових споруд, службових та господарських дворів в оточенні сільської природи та штучно створеного пейзажного парку. Головним ядром композиції палацово-паркового ансамблю був парадний двір, оточений садибними спорудами в єдиному класицистичному стилі. Присадибні споруди розташовувалися на височині з орієнтацією поздовжнього фасаду головного будинку на південь. Садибний парк слугував природним доповненням та обрамленням всього ансамблю, розташовуючись нижче по схилу пагорба. Композиція ансамблю будувалася вздовж осі північ-південь, формує сприйняття головної перспективи, що розкривається від палацу. У напрямку головної осі відкривалися види сільської природи. Організація під'їзду до садиби також будувалася на формуванні певної послідовності сприйняття селищного і природного ландшафту. З цієї причини вибір місця для садиби визначався близькістю річки, ставка чи проїжджої дороги, будинок бажано було ставити паралельно їм, або кілька відступивши від «полуденної лінії», що не завадило б «згодою будинку з іншими будовами садиби». Різноманітно вирішувалося під'їзд до садиби. Про Старому Мерчику Г. К. Лукомський пише:

Парк садиби Мерчик сформований на схилах глибокої балки, по дну якої були вириті два ставки з мальовничими обрисами берегів, островами та півостровами. На схилах балки прокладений серпантин паркових доріг із цегляним брукуванням, пристосованим для верхової їзди. Площа парку становила близько 70 гектарів. Палац, розташований на піднесеності, домінував у просторовому оточенні садиби. На території парку виділені зони верхнього та нижнього ярусів паркового простору. Верхній парк мав розвинену систему доріжок, з яких розкривалися широкі види та панорами всієї садиби й навколишнього ландшафту. У долинній частині були сконцентровані основні паркові споруди (льох, грот, криниця-ротонда, альтанка на острові, містки), а також штучно влаштовані елементи композиції, що імітують природні форми (штучні ставки, острови та півострови, тераси схилів, мережа паркових доріг). Долинна частина парку, найбільш наближена до парадного двору, стала основною прогулянковою зоною садиби. Штучні пейзажі паркового простору сформовані на основі місцевих порід рослинності: липи, дуба, з включенням хвойних порід. У плануванні пейзажного парку простежується різноманітність розкривних видових перспектив, заснована на сполученні паркових просторів різних типів. Головні вид

Цікаві факти

Листом № 08-732 управління культури Харківської облдержадміністрації звернулося до Голови Державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України з пропозицією про внесення садиби до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятки історії національного значення. Документи перебувають на розгляді в Національному інституті пам'яткоохоронних досліджень.

Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень (м. Київ) заніс село Старий Мерчик до «Переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам'яток», але нічого суттєвого пам'ятка від цього не отримує (на 2010 рік).

Текст за матеріалами статті «Палацово-парковий комплекс «Старомерчанський»» у Вікіпедії, ліцензія CC BY-SA 4.0.

Як дістатися

Старомерчанський палац (палац Шидловських) розташований у Харківській області (|lat_dir = |lat_deg = |lat_min = |lat_sec =). Задайте точку призначення в навігаторі за координатами 49.98255, 35.75824.

Прокласти маршрут OpenStreetMap

Найближчі міста

• Харків≈ 34 км
• Полтава≈ 97 км
• Суми≈ 123 км
• Миргород≈ 154 км
• Дніпро≈ 177 км
• Слов’янськ≈ 183 км

Відстань по прямій; дорогою буде більше.

Рейтинг і відгуки

Часті питання